На Богуславщині розвивається зелений туризм – інтерв’ю з ідеологом руху

Про туризм і відновлення історичної пам’яті  спілкуємося з власницею садиби зеленого туризму «Два коти» на Богуславщині Тетяною Овчар, – повідомляє “Київський регіон” з посиланням на інтерв’ю Тетяни Іванчук для сайту «Моя Київщина».

– Пані Тетяно, як, власне, прийшла сама ідея створення садиби зеленого туризму?
– У 1996 році я поїхала на навчання з Богуслава в Киів, там зустріла свого коханого. Після закінчення навчання в КНУ імені Шевченка з’їздила на рік повчити французьку мову в Париж. Але, маючи шалену ностальгію,  повернулася в Україну, яку люблю всім серцем. З Франції привезла уміння любити свою країну і мрію мати велику родину,  от саме така вона у нас і є. Ми з чоловіком Денисом Сорокіним маємо трьох дітей і вважаємо, що це і є найбільше наше щастя.

Після смерті моїх батьків мій чоловік запропонував не продавати дім в Богуславі, саме з поваги до батьків. Ми доклали сил і зусиль і модернізували дім. Потім почали закохувати в Богуслав усіх своїх друзів і знайомих. З часом наші друзі нам самі запропонували розширити коло гостей нашого дому. Так виникла ідея створення садиби зеленого туризму. Назва не вимагала вигадок, бо ми з родиною живемо на два міста, а наші коти живуть весь час в Богуславі у нашому дворі. До речі, коти знайшли нас самі, тобто обрали наш двір і живуть в ньому.

Основні проблеми – відсутність статистичних даних, планів розвитку населених пунктів, спільності між громадою і владою – Тетяна Овчар

Наша садиба «Два коти» є на картах Гугла та на «Букінгу». Ми завжди раді і відкриті для різноманітної підтримки мистецьких, літературних, наукових та інших ініціатив, які можуть проводитися, або проводяться в Богуславі. Людям, які розвивають Богуслав, ми надаємо безкоштовне проживання або з дуже великими знижками. Мріємо бачити Богуслав чистим, багатим, розвиненим, насиченим позитивними подіями і емоціями.

– Знаю, що крім туризму, Ви займаєтеся громадською, просвітницькою діяльністю. Розкажіть, будь ласка, про це.

– Аби зробити щось для міста і культури важливе і вагоме придумали і разом з друзями-однодумцями  започаткували літературний конкурс «Богуславська мініатюра». Наші друзі і стали членами журі конкурсу: Оксана Волинець, Віталій Ніщименко, Марина Гогуля. Основна мета конкурсу – привернути увагу до Богуслава, постаті Марка Вовчка, до проблем з садибою у селі Хохітва. Нас підтримали літературна агенція «Екзестенц_і_я», музеї Богуславщини.  Цьогоріч вдалося залучити до конкурсу і нашу громаду: були учасники з Богуслава, були грамоти і подарунки від керівництва ОТГ. Особливо потішило, що усі твори переможців були надруковані у альманасі, який видала наша громада до Дня Незалежності України. Усі твори також публікувалися в місцевій газеті «Вісті Богуславщини».

Також наша родина активно долучається до освітньої ініціативи «Медвин. Повстання»: допомагаємо фізично і фінансово, поширюємо інформацію, беремо участь у заходах.  Відновлення історичної пам’яті є запорукою незалежного майбутнього. Ініціатори такої ініціативи Марина та Віталій ( я про них вже згадувала) ведуть освітню роботу в інтернет мережі та на різних заходах. Так, 9 жовтня відбувалася акція «Квіти пам’яті». Краще про це можна прочитати на сторінці  чи на сайті освітньої ініціативи.

Оскільки в Богуславі відсутній досить активний громадський рух, намагаємося залучати до спільних справ громадян. Ми не єдині, є і інші активні люди, групи. Так, з приємного, вже стало традицією прибирання острова на Ямі, тобто найпопулярнішого місця для відпочинку влітку. Результати є, адже цього року сміття було менше і влада звертає увагу на острів, дивиться на нього інакше,  вже як на потенціал можливостей! Приємно, що це вже справа, яку неможливо пропустити. Дякую нашим активним тревел-блогерам Олені та Євгену Пузаткам, які підхопили і розвивають цю ініціативу.

з позитивного – була проведена толока біля пам’ятника Героям Небесної Сотні

Є, на жаль, невдалі проєкти. Як от ніяк не виходить порозумітися і знайти правильний підхід у боротьбі з агресивними алергічними рослинами. Не виходить, щоб у громаді були безпечні дороги, переходи, тротуари.  Ще важче переконувати у тому, що у громаді не має бути занедбаних кладовищ. Наразі в Богуславі йде обговорення проєкту розвитку громади на 6 років, у якому ми беремо активну  участь.

– Чи практикуєте у своїй діяльності  співпрацю з колегами з інших регіонів, зокрема Київщини та загалом України?

– У моїх мріях є взаємозв’язки між різними населеними пунктами в нашій громаді та з сусідніми громадами. Для туризму це – відкрита карта. По-перше – туристичний маршрут вздовж річки, де річка стає пішою і вело-прохідною, човнярською, чистою, з берегами без сміття і кемпінгами. Цей маршрут перетинає багато громад і цим самим нас об’єднує.

По-друге – велич постаті Шевченка створює потужний притягувальний магніт. В Богуслав малий Тарас ходив на базар, тож прокладаємо маршрут шляху на базар. У Богуславі народився його великий друг Сошенко. Тут же, в Богуславі довгий час жила подруга Марія Олександрівна.

По-третє – беремо період Ярослава, створюємо маршрут містами-фортецями, ось і налагоджуємо зв’язок з Корсунем та Білою Церквою.

По-четверте – нині дуже популярно рухатися резиденціями письменників чи, вірніше, навіть сторінками написаних книг, чи листів, чи спогадів. Тут безмежний простір стежок і маршрутів. Чого вартує сама Марко Вовчок, чи Іван Семенович Нечуй-Левицький.

По-п’яте – відпочинок у релакс-зоні: бо тиша довкола теж лікує. І цієї тиші по довколишніх громадах вдосталь. У відпочинку важливо все: люди, клімат, повітря, страви, фрукти, овочі, краєвиди. У нас є все, тож варто скласти мережу позитивних відгуків: ми, як садиба рекомендуємо поїхати в Медвин, отримати екскурсію, потім вирушити на хутір Шампань, звідти мандрувати до палацу Енгельгардтів…

По-шосте – спортивний туризм: наші гори зачекалися на велогонки, на бігунів. До того ж, у нас є льодова арена. І це вже родзинка, це вже заради неї з нашої громадою мають хотіти співпрацювати інші.  Не слід забувати, що зов предків також манить туристів. Люди повертаються у пошуках свого коріння, і це теж можна використовувати разом з громадами сусідніми, районами, областями.

Богуславу пощастили бути мультикультурним містом. Можна далі розвивати зв’язки, досліджуючи педагогіку, науку, мистецтво. З цікавого у нас є щастя дослідити побут і архітектуру тих, хто закладав свої оселі сто та більше років тому. Хати різні, у кожній місцевості є свої архітектурні особливості.

Одним словом, ми живемо в час можливостей. От візьми собі тему українського спротиву 20-го століття і вирушай в мандрівку: починай з монастирської гори в Богуславі, постав мітку 600 -літній дуб в Медвині, міністерська школа, Стара Буда, Холодний Яр, Врадіївка… Відкриваючи Україну відкриваємо себе.

І на останок ще хочеться сказати, що  стало помітне зменшення відірваності ініціатив між владою і людьми. Зокрема, у Обухівському районі є дуже потужний центр розвитку туризму, де активно просуваються різні ініціативи, де підтримуються ідеї, де чують і дають можливість висвітлити думку.

– Як і в кожній новоствореній громаді, у Богуславській також є свої проблеми. Які основні проблеми, на Вашу думку, існують  у громаді та які шляхи їх вирішення?

– Проблем у громади багато. Основні: відсутність статистичних даних, планів громади і населених пунктів, спільності між громадою і владою; єдності в громаді на погляди по її розвитку, тобто немає спільної думки куди рухатися, в якому напрямку. Якщо такі питання вирішити, то можна гори перевернути: знайти шляхи наповнення бюджету і розвиватися в позитивному руслі: чиста вода, чисте повітря, земля без тон сміття, весни і осені без паління, відповідальне утримання тварин, екофрендлі виробництво, розвиток туризму, відремонтовані мости і освітлені вулиці, пішохідні зони у центрі міста, доглянуті пляжі, вулички з тротуарами, люди з посмішками.

Наразі багато що можна змінити, не залучаючи інвестицій. Кожен творець щастя, тобто, ми разом або руйнуємо, або будуємо. Можливість писати план розвитку влади і громади разом – шлях до позитивного, шлях до відповідального, бо не хтось за тебе будує, а ти сам змінюєш свою громаду. Аби майбутнє було щасливим я дарую книги, проводжу читання в дитячій бібліотеці, запрошую цікавих людей в Богуслав. Бо просвіта громадян – перевірений спосіб будувати цивілізоване майбутнє.