У Ржищівському археолого-краєзнавчому музеї відкрилася виставка київської гончарки Людмили Смолякової «Сонячний ключ», – повідомляє журналіст видання “Голос України” Світлана Чорна.
Господарський, кухонний та культовий посуд — орнаментовані миски, тарілки, горщики, горнята, копії печі й житла, фігурки людей і тварин, що відтворюють побут трипільців, представлено на виставці київської гончарки Людмили Смолякової «Сонячний ключ», яка відкрилася у Ржищівському археолого-краєзнавчому музеї.
Витвори майстрині (на знімку) одразу й не відрізниш від трипільської кераміки, що експонується у сусідній залі і якій сім тисяч років, — ті самі форми, лінії, пластика, розписи, символи, кольори. Та сама вишуканість і неперевершена майстерність. — Трипілля і його реконструкція — це не захоплення, не хобі, це моє життя, — каже членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Досліджувати трипільську культуру (дехто з істориків і музейників називає її цивілізацією), що дала світу фундаментальні винаходи, Людмила Смолякова почала більше 20 років тому — тоді, коли ця тема вже й не була під забороною, як у радянські часи, але й голосно не звучала. Випускницю Академії міського господарства вразило, що на теренах сучасної України ще за тисячу років до появи всесвітньо відомої шумерської цивілізації існували сотні поселень і протоміста площею до 450 гектарів, мешканці яких заклали основи культурного землеробства, будували двоповерхові житла, знали колесо, опанували ткацтво, гончарне ремесло, обробку металів, і про це так мало знають і в країні, і в світі.
Першим провідником у дивовижний трипільський світ стали книги й розвідки відкривача трипільської археологічної культури Вікентія Хвойки. Потім — археологи. Людмила Смолякова почала працювати в археологічних експедиціях, у співпраці з науковцями вивчала технології трипільських майстрів, їхню символіку й орнаменти, склад глин і фарб. І, як трипільці, що випалювали свої глечики, мабуть, біля кожної хати, створила у своїй невеликій київській квартирі майстерню, а коли виробів зібралося сотні — то й музей теракоти.
Велика кількість витворів майстрині презентує унікальну трипільську культуру тепер у Південно-Африканській Республіці, де Людмила Смолякова побувала із своїми майстер-класами, у Бразилії, Чехії, Німеччині та інших країнах. — Щоб пізнати Трипілля і зрозуміти його символи, треба слухати археологів і слухати себе, — продовжує розмову гончарка. — Це неймовірний світ, дивовижний. Він не зник безслідно, він поруч. Буває, заходимо в стару хату, якій сто років, і бачимо, що вона влаштована за законами світового ладу, як і Трипілля. І долівка глиняна у цій хаті, і піч, і мисник — все, як у трипільців.
Раніше “Київський регіон” повідомляв, що у Ржищеві працюють над формуванням сучасної електронної карти Київщини.
На Київщині працюють над формуванням сучасної електронної карти області
Скарби Трипілля, як вважає дослідниця, від нас довго приховували, адже древня цивілізація свідчила про високу культуру наших прапращурів, про глибоке коріння нашого народу. На території України трипільські пам’ятки відомі в 19 областях, їх понад 2 300, а знахідки з поселень — сотні й тисячі глиняних виробів — експонуються у 60 музеях. — Трипільці були неперевершеними майстрами, що залишили величезний спадок, — каже дослідниця. — Кількість посуду, статуеток, копій житла, хатнього начиння, іграшки з глини свідчить про те, що ліпити повинна була кожна людина.
Нині кожен українець повинен знати про Трипілля. Людмила Смолякова переконана, що трипільці для нас, їхніх нащадків, у своїх космічних символах, солярних знаках, часто повторюваних спіралях і ромбах, сваргах і меандрових орнаментах, які вони малювали фактично на усіх, без винятку, виробах, закодували секрети життя, його безкінечності. — Ми маємо неймовірне багатство — Трипілля, розшифрувавши його коди, зможемо розкішно жити, творити, — каже Людмила Смолякова. — Але за умови поваги до предків, своєї історії, своєї землі.
Виставка, на якій, крім гончарних виробів, представлено світлини, книги, сувеніри, тканини з трипільською символікою, працюватиме протягом місяця.
Підписуйтеся на новини Telegram-каналу “Київський регіон” тут: https://bit.ly/3a1JE4L
Раніше “Київський регіон“ вже повідомляв, що на сесії Київської облради перерозподілили чверть мільярда гривень, а за інформацією заступника голови Київської обласної ради Тетяни Семенової склалася критична ситуація з фінансуванням некомерційних медичних закладів області, яку терміново потрібно виправляти.
#КиївськаОбласть #Київщина #КиївськийРегіон #КиївськаОбласнаРада #НовиниКиївщини #НовиниКиєва #Київ #Ржищів #музей #трипільськакультура #глечики #ЛюдмилаСмолякова #РжищівськийАрхеолого-краєзнавчийМузей. #СвітланаЧорна
Матеріал підготовлено Світланою Чорною спеціально для видання “Голос України”
Фото Світлани Чорної та “Київського регіону”
