fbpx
0.7 C
Київ
20.10.2021
Блоги Інфраструктура Технології

На Київщині хочуть актуалізувати майстер-плани для населених пунктів

У багатьох світових містах вже давно визначились з майстер-планами на найближчі 20 років і ефективно впроваджують пропозиції, що закладені в них. Ці стратегічні документи відповідають викликам часу та мають чіткі KPI’s, – йдеться у публікації експерта з девелопменту Назара Бенча.

В Україні в основі міського планування — генеральні плани, в яких часто переплетені стратегічні та тактичні функції. Вони мають архаїчну структуру, переважно незрозумілі містянам та, як показує досвід, є малорезультативними.

Майстер-план vs генплан: навіщо вони містам

Майстер-план — це стратегічний документ, який визначає довгострокову візію міста. У документі фіксується визначена кількість цілей, що враховують соціально-економічні та демографічні показники, екологічну ситуацію та сучасні технології.

Своєю чергою, генеральний план є містобудівним документом, що окреслює межі розвитку території того чи іншого населеного пункту, функціональне призначення земель, планує систему вулиць і доріг тощо.

Він визначає, де з’являться нові будівлі чи елементи транспортної інфраструктури — автомагістралі, мости, станції метро. Однак, на відміну від майстер-плану, не враховує бажання й потреби людей, що проживають у цьому місті.

Зокрема, в графічній частині Генплану, розібратися може вузьке коло спеціалістів, у той самий час як майстер-план — проєкт, доступний для кожного учасника міського життя. 

Частково це зумовлено тим, що останній розробляється не тільки місцевою владою, а й за участю представників бізнесу, містян, іноді профільних вчених і міжнародних організацій.

Сторони подають свої ідеї та пропозиції до розробки стратегії. Генплан створюють експерти з міського планування, а громадськість долучається на етапі публічних слухань, коли документ уже фактично розроблено.

Головне завдання майстер-плану — створити сприятливі умови проживання для містян, а генплан — технічний проєкт, покликаний забезпечити раціональне використання територій. Оптимальним варіантом є наявність обох документів, що доповнюють один одного.

Реалізація майстер-планів у світі

Грамотно розроблена стратегія впливає на соціальні та економічні показники та є важливою частиною бренда міста, що в тому числі сприяє залученню іноземних інвестицій.

Стратегічні майстер-плани створюють як для міст, так і для окремих територій. Наприклад, у Лондоні локацію, призначену для Олімпійських ігор, після змагань перетворили на парк.

Ще один принцип майстер-плану полягає в оптимальному використанні міського середовища. Зокрема, тактику ефективного перепрофілювання занедбаних територій, збільшення щільності забудови з акцентом на транспортну і соціальну інфраструктуру обрали в ряді європейських столиць, серед яких Амстердам, Берлін та ін.

У деяких містах зовсім відмовилися від генпланів, зробивши вибір на користь майстер-планів. Так, влада Барселони заявила, що проєкт 1976 року, в основі якого було територіальне розширення, втратив свою актуальність.

Зараз місто вибрало шлях побудови здорового та компактного мегаполісу для поліпшення якості життя людей.

Однак найпоширенішою у світі моделлю є дворівневе міське планування, де спершу йде стратегічне бачення, далі — розробка проєктних документів, зокрема, під будівництво чи реконструкцію об’єктів.

Також актуальне питання щодо призначення відповідальних і оцінювання успішності реалізації міських стратегій. Так, у деяких містах за виконання плану відповідає безпосередньо мер міста.

Наприклад, главі Лондону визначили 24 KPI’s, досягнення за якими потрапляють у публічний щорічний звіт. Серед показників — редевелопмент промзон, оптимізація щільності житлової забудови, забезпечення доступним житлом тощо.

Актуальність майстер-планів для українських міст

Населені пункти в Україні розвиваються на основі генпланів. Відповідно до законодавства в кожному з них має бути такий документ. За останньою інформацією, генеральні плани наявні у 56% населених пунктах України.

Основна проблема українських генпланів — у зарегульованості (практично неможливо внести будь-які оновлення), в ускладненій для середньостатистичної людини графічній інформації, віддаленості від актуальних викликів, зокрема, коливань клімату та інших проблем.

Згідно з нормами закону про регулювання містобудівної діяльності Генплан Києва — безстроковий. Своєю чергою, документ, прийнятий в 2002 році, не відповідає вимогам часу.

Новий Генплан столиці повинні були представити громадськості у травні. Раніше проєкт неодноразово критикували. Зокрема, дискусійними питаннями досі залишаються автомобілецентричність (створення нових доріг і розв’язок), надщільна житлова забудова, мінімальна кількість пропозицій, що спрямована на сталий розвиток міста та комфорт його мешканців.

Також у багатьох населених пунктах є свої стратегії. У Києва — чинний план розвитку до 2025 року, який функціонально нагадує майстер-план.

Проєкт відрізняється наявністю слабких сторін, зокрема, неузгодженістю документів, спрямованих на його реалізацію, відсутністю пріоритизації цілей (так, у стратегію не включені належним чином проблеми маятникової міграції, практичної організації міського середовища тощо).

Незабаром повинні стартувати публічні обговорення вищезгаданого проєкту з терміном дії до 2035 року. Тут виникає ще одне питання — узгодженості нової стратегії Києва та Генплану-2040.

Комплексне планування та розвиток міста залежить як від наявності стратегічного майстер-плану, так і генплану.

За допомогою майстер-плану важливо визначити подальше бачення населеного пункту, середовище якого буде сприятливим для його жителів і гостей, а також призначити відповідальних за його реалізацію.

Генплан, своєю чергою, встановлює чіткі параметри територіальних одиниць міста, інфраструктурні елементи та регулює питання землекористування.

У цьому контексті важливо уніфікувати стратегію та генплан. Усі учасники процесу розвитку міста повинні дивитися в одному напрямку. Таким чином, його трансформація буде більш гнучкою, оперативною та ефективною.

Підписуйтеся на новини Telegram-каналу “Київський регіон” тут: https://bit.ly/3a1JE4L

Раніше “Київський регіон“ вже повідомляв, що на сесії Київської облради перерозподілили чверть мільярда гривень, а за інформацією заступника голови Київської обласної ради Тетяни Семенової склалася критична ситуація з фінансуванням некомерційних медичних закладів області, яку терміново потрібно виправляти.

Автор – Назар Бенч, експерт у сфері девелопменту та будівництва

Схожі записи

Кордони між Києвом та областю є умовністю — губернатор Киівщини

Вшануємо пам’ять про жертв голодомору

В Ірпені розпочалося пікетування забудови пойми

Напишіть коментар