Той, хто останнім часом проїжджав трасою, що веде з Переяслава в напрямку с. Гребля, не міг не звернути уваги на чималу отару овець, що пасеться обабіч дороги недалеко від виїзду з міста. Звернув на них увагу і журналіст Переяслав.City.
Розповісти, звідки взялися тут вівці незвичної для нашої місцевості породи (не білої, як ми здебільшого звикли бачити, а з бурувато-коричневою вовною) і чому пасуться саме тут, попросив директора ПСП «Переяслав-Агро» Миколу Стеценка, 57 років.
“Романівські” вівці знищують бур’яни у Переяслав, – розповідає місцевий фермер
– Вони тут не просто годуються, вони працюють – знищують траву, яку не дістане техніка, як он там, де пеньки, – сказав він. – Взагалі ідея завести овечок у мене і з’явилася заради того, щоб було кому «скошувати» траву та масову поросль клена у важкодоступних для техніки місцях на території нашого госпдвору. Його площа – близько п’яти гектарів, і таких місць тут немало.
Купив 20 маток торік восени. Вибрав романівську породу через низку переваг. Зокрема, через стійкість до морозів (витримує -30 градусів) та високу продуктивність: якщо старі породи дають одне ягня від вівці за рік, то романівська ягниця за два роки може мати три окоти. Вона може ще годувати ягня і вже запліднитися. Продуктивною стає у пів року. І ще одна перевага: якщо матка звичних порід дає одне ягня, то в приплоді романівської у нас було і по четверо. А взагалі відомі випадки, коли народжували за один раз і по вісім ягняток.
Пасуться наші вівці шість годин щодня, решта часу в кошарі – Микола Стеценко
За рекомендаціями для відтворення стада потрібен один баран на 50 маток. Щоб гарантувати стовідсоткове запліднення, я придбав двох. Теж на Лубенщині. Вони зовсім сумирні, жодної агресивності до людей не виявляють, мабуть, тому, що, як і овечки, безрогі. Барани цієї породи досягають ваги 80 кг.
– Чи можна сказати, що утримання овець – досить легка справа?
– Та ні, це досить морочливе діло. Адже якщо вівця має ягнят, її раціон потрібно підсилювати. Довелося створити спецлінію для виробництва комбікорму – його даємо щоденно по 600 грамів на голову. І якщо ячмінь, горох, овес, пшеницю, кукурудзу для цього маю, адже обробляю близько сімдесяти гектарів землі, то порошкові премікси, соєву та соняшникову макуху доводиться купувати.
Пасуться вівці тричі на день по дві години, решту часу проводять у кошарі, там і ночують. Коли вівцематки котяться, розміщуємо їх у спеціальні клітки-станки, через чотири дні переводимо у кошари, де перебувають лише мами з дітьми. Щоб малят у стаді не затоптали, тримаємо їх тут до двох місяців.
Підписуйтеся на новини Telegram-каналу “Київський регіон” тут: https://bit.ly/3a1JE4L
Вівці вигідні тим, що їдятьпрактично всю зелень, навіть будяк,оминуть лише кропиву та вівсюг
Місця пасовищ у нас розбиті на клітки, які огороджуємо електропастухами. Вівці вигідні тим, що їдять практично всю зелень, навіть будяк, оминуть лише кропиву та вівсюг. Однак у деяких клітях у нас не лише дикоростуча рослинність, а є і підсіяні вика та овес із багаторічними кормовими травами. Узагалі, за підрахунками, витрати на одну голову становлять одну тисячу гривень за рік.
– Маю досвід у тваринництві, адже кілька років працював директором племзаводу ім. Б. Хмельницького у Гланишеві. Зараз господарюю приватно. Свого часу на торгах придбав майновий комплекс колишнього радгоспу «Переяславський»: склади, гаражі, майстерні. Оформляю в оренду під ними п’ять гектарів території.
Коли після першого досвіду виник намір серйозно зайнятися вівчарством, попросив у міської ради під пасовище ще 17 гектарів в оренду. Це колишні луги в напрямку Трубежа, що належали Гайшинській сільраді. Зараз там зарості самосійних дерев, непрохідні чагарники, які люди, проїжджаючи повз, почали використовувати як великий несанкціонований смітник.
Підписуйтеся на новини Telegram-каналу “Київський регіон” тут: https://bit.ly/3a1JE4L
Ми виїжджали туди з посадовцями з міської ради, вони погодилися, що кращого застосування як пасовище та територія не матиме. Однак депутатам, очевидно, байдуже і до виробничої діяльності, і до надходжень до бюджету – вони цю землю не виділили. Тож плани-максимум – довести стадо до тисячі голів – довелося скоректувати: обмежусь отарою в сто голів.
Вовна нікому не потрібна.Тож віддам, якщо хтось хату мазатиме.А ось на м’ясо попит є
– Дивлюся, деякі з овечок пострижені.
– Так, кожну необхідно стригти за рік 2-3 рази. Придбав дві американські машинки. Спасибі синові та зятю – навчилися це робити. Проте вовна нікому не потрібна. Кому зараз потрібні валянки чи тапочки? Тож віддам, якщо хтось хату мазатиме. А ось на м’ясо попит є. Не було жодного дня, щоб дві-три машини не зупинилися і з них не поцікавилися, чи можна придбати баранчика. Але ще на м’ясо не віддавав – не набрали потрібної ваги. Щоб м’ясо було класне, баранчиків каструю. Думаю, через пару місяців почну продавати, коли вони досягнуть оптимальної ваги – 30 кг.
– Кажуть, повітря в кошарах лікувальне?
– Знаю, що декому з дітей, хворих на коклюш, допомагають дихальні процедури в кошарах. Повітря вранці там має підвищену вологість і температуру (до речі, вона у вівці 40 градусів) і є мало не цілющим. До нас щодо цього ніхто не звертався, але якщо хтось попроситься, звичайно ж, не відмовимо.
Підписуйтеся на новини Telegram-каналу “Київський регіон” тут: https://bit.ly/3a1JE4L
Роза єдина зі стада не боїться людей
Я попросив Миколу Миколайовича попозувати, взявши до рук якусь із ягничок. На це він зауважив, що вівці – дуже полохливі тварини, тож зайве і пробувати. А ось коза Роза дозволяла себе навіть погладити. «Це наша директорша, – зазначив. – Стаду овець потрібен вожак, який веде їх, куди потрібно. Для цього ніколи не підходить баран. Дехто бере козла. А ми купили для цієї ролі козу нубійської породи з приміссю англійської, вісім тисяч гривень обійшлася. Спиляли ріжки. Тож маємо повний матріархат.
Вона ще молоденька, козла не знає, тож і молока не дає. Але потенціал у англо-нубійських кіз неймовірний: може давати до восьми літрів молока, причому воно не має відчутного декому «козячого» запаху».
Підписуйтеся на новини Telegram-каналу “Київський регіон” тут: https://bit.ly/3a1JE4L
Раніше “Київський регіон” вже повідомляв, що на сесії Київської облради перерозподілили чверть мільярда гривень, а за інформацією заступника голови Київської обласної ради Тетяни Семенової склалася критична ситуація з фінансуванням некомерційних медичних закладів області, яку терміново потрібно виправляти.
Автор матеріалу та фото