– Ми діємо відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»: активами жеків чи виробничих управлінь ЖКГ будинки не можуть бути, ми не маємо права розпоряджатися ними. Багатоквартирні будинки є спільною власністю його жителів, які приватизували свої квартири. Тож те, що списали зі свого балансу загалом 164 будинки, для жителів, по суті, нічого не змінює – вони й надалі залишаються їхніми співвласниками. До слова, ОСББ не може поставити собі на актив будинок з тієї ж причини – він є сумісною власністю.

загалом у колишньому жеку

списали зі свого балансу

164 будинки

Однак на нашому балансі й надалі залишаються нежитлові приміщення, розміщені на перших поверхах, наприклад ті, що їх займають ДРАЦС, військкомат (останній, до речі, розміщується на вул. Б. Хмельницького, 84, де сформовано ОСББ). Ці приміщення є власністю міської громади, проте перебувають у господарському віданні нашої організації. Така ж ситуація і щодо тих окремих квартир, які досі залишаються неприватизованими: співвласниками будинку їхні наймачі стануть лише з моменту приватизації.

– А скільки ще залишається неприватизованих квартир?

– Менше десяти відсотків. Їх наймачі можуть здійснити своє право на приватизацію, звернувшись спочатку до відділу комунального майна, а потім до ЦНАПу. Зазначу також, що списання нами будинків із балансу не є підставою для припинення дії чинних договорів про надання послуг з їхнього утримання.

– Зараз жителі кожного будинку самі визначають надавача послуг. Скільки з них обрали ваше підприємство?

– Закон «Про житлово-комунальні послуги» набув чинності 1 травня 2019 року і надав рік терміну кожному будинку або для створення ОСББ, або для обрання управителя. Якщо жителі якогось будинку не встигли цього зробити, для нього міська влада мала б оголосити конкурс на управительство. Однак епідемія коронавірусу та наступний карантин завадили зробити все, як задумано. Тож на сьогодні ситуація така: із 110 великих багатоквартирних будинків не визначилися три – на вул. Миру, 4 та вул. Можайській, 9 (десятиповерхові) і на вул. Б. Хмельницького, 42 (п’ятиповерхівка).

Співвласники мають забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна свого будинку
Цікава ситуація склалася щодо будинку на Набережній, 8: там створили ОСББ, але новий договір з нами не уклали, ми надалі надаємо послуги за старим. Інші крупні будинки уклали договори й обслуговуються нами. Щодо малих будинків (у нас на балансі були навіть двоквартирні), то з ними за ініціативою жителів розірвано договори. Не шкодуємо, адже для них фактично надавали єдину послугу – з обслуговування димоходів.

– Набуття жителями багатоповерхівок права власності покладає на них і певні зобов’язання?

– Так, співвласники мають забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна свого будинку. Вони несуть зобов’язання щодо відповідного утримання, експлуатації, реконструкції, поточного й капітального ремонтів, технічного переоснащення у ньому. Це стосується, зокрема, сходових кліток, підвалів, покрівель, комунікацій, інколи навіть допоміжних надвірних приміщень. Те, що кожен будинок уклав із нами договір на обслуговування, вже означає, що частину цих зобов’язань співвласники виконали.

Обов’язок управляючої компанії – інформувати співвласників про необхідні капітальні роботи

Ще один наш обов’язок як управляючої компанії – інформувати співвласників про необхідні капітальні роботи. Зокрема, після планового технічного обстеження будинків (ми їх завжди проводимо після завершення опалювального сезону) цьогоріч ми фактично у всіх виявили потребу повної заміни електропроводки – споживання електроенергії будинком не відповідає технічним можливостям нинішньої електромережі. Про це ми оперативно повідомили жителям.

Далі – справа за ними, адже спільні капітальні роботи вимагають спільного рішення. На загальних зборах співвласники мають визначити, хто виконуватиме ці роботи, в які терміни, де брати кошти на це. Адже на такі роботи абонплати не вистачить, потрібно вишуковувати додаткові кошти, а для їхнього акумулювання – створювати окремий рахунок.

– Якщо вже зайшла розмова про гроші, як із вами нині розраховуються споживачі послуг?

– За попередній місяць – на сто відсотків. Певні проблеми були минулої весни, коли почався карантин. Тоді клієнти із зони ризику, які звикли сплачувати безпосередньо у нас чи в банках, сиділи вдома, нікуди не виходячи, як їх і закликала влада. З часом усе наладилося. У нас обладнано окрему кімнату для сплати квитанцій із віконцем для касира, а окремо обладнано теж зі скляними екранами кімнату абонслужби. Якщо утворюються черги, люди дотримуються належної дистанції – уже всі за цей час навчилися.

Підписуйтеся на новини Telegram-каналу “Київський регіон” тут: https://bit.ly/3a1JE4L

Матеріал підготовлено Валерієм Шкребтієнком спеціально для видання Переяслав.City

Фото Валерія Шкребтієнка