Верховний Суд у складі головуючого судді Чиркіна С.М. та суддів Єзерова А.А. та Саприкіної І.В. розглянув касаційну скаргу, яку ініціювала жителька Обухова Наталії Дронь по справі №826/22842/15 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, забудовника О.Мількевич та Обухівської міської ради.
Судовий процес розпочався ще у жовтні 2015 року, коли Наталья Дронь звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати незаконною і скасувати реєстрацію Інспекцією ДАБІ двох декларацій про початок будівництва «та готовність до експлуатаціі» багатоповерхівки по вулиці Зарічній в Обухові.
Ще одною з вимог позова Наталії Дронь було зобов`язання до ДАБІ звернутися до суду із позовом до забудовника про знесення самочинно збудованого об`єкта на земельній ділянці з кадастровим номером 3223110100:01:103:0108.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що забудовник за відсутності відповідного дозволу на проведення реконструкції житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок та відповідної проектної документації, погодженої у встановленому законом порядку, всупереч вимогам діючого законодавства, грубо порушуючи Державні будівельні норми, проводить реконструкцію житлового будинку під шестиповерховий багатоквартирний будинок з порушенням протипожежних відстаней до існуючого житлового будинку Наталії Дронь , що знаходиться поруч, та порушує її права як власника сусідньої земельної ділянки.
Окружний адміністративний суд м. Києва своєю Ухвалою від 22.12.2015 залишив без розгляду позовну заяву в частині щодо скасування декларацій та 19.04.2016 року відмовив у задоволенні позову, а ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 у задоволенні адміністративного позову Наталії Дронь також було відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що встановлене законодавством право органу державного архітектурно-будівельного контролю на звернення з відповідним позовом до суду є його виключними дискреційними повноваженнями.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Наталія Дронь подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову і у лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховним судом було встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від скасовані рішенням Виконкому Обухівської міської ради від 07.10.2014 № 1054, на підставі акту перевірки та встановлених порушень забудовника було притягнуто до адміністративної відповідальності, а також видані приписи про зупинення будівельних робіт від 06.10.2014 № С-0610/1 та від 06.10.2014 № С-0610/2 про усунення виявлених правопорушень в термін до 02.11.2014. Під час перевірки виконання забудовником вимог приписів №С-0610/1 від 06.10.2014 та від 06.10.2014 №С-0610/2, 11.11.2014 посадовою особою Департаменту Інспекції із залученням представника Виконавчого комітету Обухівської міської ради встановлено, що будівельні роботи не зупинені, а саме: на дні котловану влаштовано щебеневу основу.
Позивачка, як власник житлового будинку по сусідству з самочинним будівництвом має законний інтерес у тому, щоб будівництво було приведене у відповідність до будівельних норм, оскільки це безпосередньо впливає на умови використання належного їй будинку. Вона є потерпілою від стверджуваного порушення, відтак, має право на захист свого законного інтересу. Відповідно до приписів статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Також, Верховний суд вважає, що за змістом статті 376 ЦК України знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил є способом захисту як суспільних інтересів, так і прав інших осіб.
Відтак, реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених статтею 38 Закону №3038-VI, має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, суди попередніх інстанцій невірно кваліфікували повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта як повноваження, яке може здійснюватися (або не здійснюватися) на власний розсуд цього органу (дискреційне).
Враховуючи наведене, колегія суддів не погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, що питання звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є дискреційними повноваженнями відповідача. У зв`язку з цим Верховний суд дійшов до висновку про передчасність висновку про відмову у задоволенні позову та постановив Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 у справі №826/22842/15 – скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
#КиївськийРегіон
1 коментар
Прикро, що доводиться через суд змушувати ДЕРЖАВНИЙ орган – ??Державна будівнльно-архітектурна інспекція ДАБІ Украіни – виконувати покладені на нього обов’язки.
На фото 2017 року – мітинг за збереження історичноі спадщини та проти незаконних забудов біля будівлі КабМіну .