В боях за незалежність України загинув житель міста Українка Сергій Савченко, який народився в Обухові 23 травня 1972 року. Згодом навчався в Обухівській загальноосвітній школі №2, а пізніше закінчив Професійно-технічне училище в Українці.
З дитинства і до останніх днів його великим захопленням був спорт, а особливо футбол. Був енергійним, рухливим, і виглядав набагато молодшим за свій вік: адже все життя був спортсменом, а у футбол грав, як жартома говорять про нього рідні, від народження. Тривалий час був капітаном футбольної команди Трипільської ТЕС.
Трудовий шлях Сергія Савченка після строкової служби продовжився у рідному місті: він деякий час працював водієм у міській раді, на Київському картонно-паперовому комбінаті, а останнім підприємством, де він пропрацював електрослюсарем 6-го розряду більше як 16 років, і де його застала повномасштабна війна з російським агресором, стала Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго».
У березні 2022 року Сергій Савченко добровільно став до лав ЗСУ, щоб захистити свою родину, дім і країну. Бойовий шлях воїна Сергія Савченка на позивний «Батя» розпочався у місті Бердичеві, його було зачислено до 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. У складі цього бойового підрозділу він брав участь у найзапекліших боях, у найгарячіших точках фронту: обороняв Бахмут, Часів Яр та багато інших населених пунктів, що знаходяться на Донецькому напрямку, мав численні подяки від командування.
Сергій постійно вдосконалював свій рівень володіння артилерійською зброєю, двічі проходив навчання за кордоном: у Польщі та в Італії. Він досконало володів прийомами та навичками роботи з польською самохідною гаубицею «Краб», саморухомою гаубицею FH70, іншими новітніми видами озброєння.
Він не дожив до свого 53-го дня народження 4 дні. Життя воїна Сергія Савченка обірвалось 19 травня 2025-го року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бересток Краматорського району Донецької області внаслідок удару ворожого FPV дрону.
Приєднуємося до слів співчуття висловлюємо рідним загиблого: батькові Віктору Івановичу, мамі Любові Іванівні, коханій дружині Ірині, сестрам Лілії та Ірині, синам Максиму та Денису, онучці Варварі, онуку Захару, усім близьким, друзям, колегам та побратимам.
Світлий спомин про Сергія Савченка назавжди залишиться у нашій пам’яті та у вдячних серцях кожного з нас.
За матеріалами фейсбук-сторінки Обухівської міської ради
Фото Євгена Цяпенка
